КОТИ́ГОРО́ШОК
КОТИ́ГОРО́ШОК, шка, ч.
1. фольк. Казковий персонаж незвичайної сили. Остапові згадався котигорошок. —— Хіба я боюсь смерті? — чув він його цапиний голос (Коцюб., І, 1955, 366).
2. жарт. Про людину невеликого зросту; коротун.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 309.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КО́ТИК →← КОТИ́