КОПИ́ТЕЧКО

КОПИ́ТЕЧКО, а, с. Зменш.-пестл. до копи́то. Телятко.. зацокотіло слюдяними копитечками по долівці (Тют., Вир, 1964, 507). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 281.