КОНФУ́ЗЛИВИЙ

КОНФУ́ЗЛИВИЙ, а, е. Який часто ніяковіє, бентежиться (у 2 знач.); соромливий, сором’язливий. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 274.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КОНФУЦІА́НСТВО →← КОНФУ́ЗЛИВІСТЬ

T: 113