КОНФОРМІ́ЗМ

КОНФОРМІ́ЗМ, у, ч. Пасивне, пристосовницьке прийняття готових стандартів у поведінці, безапеляційне визнання наявних порядків, норм і правил, безумовне схиляння перед авторитетами. Справжній колектив виховує свідому солідарність особи з своїми цілями та ідеалами на відміну від конформізму — пристосування заради того, щоб не залишитися в ізоляції, не нажити неприємностей (Знання.., 10, 1973, 19). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 689.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КОНФОРМІ́СТСЬКИЙ →← КОНФО́РКА

T: 116