БАШТА́Н

БАШТА́Н, а і у, ч. 1. Ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині і т. ін. Оттак йому, оттак, щоб знав. Як з баштана робить толоку! (Гл., Вибр., 1957, 106); Приходь подивитись баштан мій чудовий, Де динь огудиння блищить від роси (Нагн., Вибр., 1957, 301). 2. діал. Рід дитячої гри. Проте — сама нянька — ще дитина, — хочеться з подругами в баштана на шляху погуляти (Вас., Вибр., 1950, 187). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 116.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

БАШТАНИ́ЩЕ →← БА́ШТА

Смотреть что такое БАШТА́Н в других словарях:

БАШТА́Н

башта́н — ) ділянка поля, на якій вирощують кавуни, дині й т. ін.; здавна виступає симво­лом достатку; в обрядовій пісні співають: «Дощику, дощику, пере­стань, поїдемо на баштан!..». Щоб знав, як з баштана робить толоку (Л. Глібов); Такий баштан, що, прикупивши, і продать можна (П. кубинський); Баштан жовтіє понад яром, Курінь безверхий ніби спить (М. Рильський); 2) рід на­родної дитячої гри. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 30.... смотреть

T: 98