КОМЕНДЕРУВА́ТИ
КОМЕНДЕРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Командувати. — Ну, спати! — комендерує Лесиха (Фр., І, 1955, 64); — Я ними комендерував би інакше, якби я був панотцем (Коб., II, 1956, 48).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 244.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КОМЕНДО́Р →← КОМЕНДАТУ́РА