КОМАРИ́НИЙ
КОМАРИ́НИЙ, а, е. Прикм. до кома́р. Ярмарковий гук затихає, як писк комариного рою (Вас., II, 1959, 191); Обличчя й руки свербіли від комариних укусів (Донч., III, 1956, 52).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 241.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КОМАРИ́ЩЕ →← КОМА́РИК