КОЛЯ́СА

КОЛЯ́СА, и, ж., ааст. Коляска (у 1 знач.), їздять вони [пани] у таких колясах, що хитав, як у колисці (Вовчок, І, 1955, 380); А ось він сам — в труській колясі Чи в торохтливім тарантасі (Бажан, Роки, 1957, 242). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 238.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КОЛЯ́СКА →← КОЛЯ́КА

T: 125