КОБЗАРЮВА́ННЯ

КОБЗАРЮВА́ННЯ, я, с. Заняття, діяльність кобзаря, його фах. За довгі роки кобзарювання К. С. Яцик зібрав дуже багато записів народних пісень (Нар. тв. та етн., 1, 1964, 63); Царська поліція постійно переслідувала Вересая за кобзарювання (Веч. Київ, 20.IX 1963, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 200.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КОБЗИ́НА →← КОБЗА́РСЬКИЙ

T: 82