КО́ЛЕЧКО

КО́ЛЕЧКО, а, с., розм. Те саме, що кільце́ 1, 2. Юра смокче патичок і немовби пускає дим колечками вгору (Смолич, II, 1958, 47). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 219.