КНО́ПОЧКА

КНО́ПОЧКА, и, ж. Зменш-пестл. до кно́пка. Показала [дівчинка] майже непомітну кнопочку під колір дверей (Головко, II, 1957, 490). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 198.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КНУР →← КНО́ПКОВИЙ

T: 121