КИШЛА́К
КИШЛА́К, у́, ч. Сільське поселення в Середній Азії. Говорить [Мухтаров] чудовою узбецькою мовою, з характерною чистотою вимови, як у гірських кишлаках (Ле, Міжгір’я, 1953, 18).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 157.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КИШЛАКО́ВИЙ →← КИШКУВА́ТИЙ