Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
кисі́ль — драглиста страва з ягідного або фруктового сиропу, молока тощо з домішками крохмалю; у гуцулів варили страву (різновид киселю) зі слив, кукурудзяних крупи або борошна, а також з гречаного або житнього борошна і називали її кисе́лицею; кисіль як нехитра проста страва виступає об’єктом жартів («Добрі зуби, що й кисіль їдять», «Правда Сидорова! Киселем млинці помазані, на паркані сушаться»); про далеку рідню свідчить каламбурний вираз сьо́ма (деся́та) вода́ на киселі́; фразеологізми: да́ти киселю́ — ударити кого-небудь коліном ззаду, побити; натягти́ на кисі́ль шку́рку — силкуватися довести щось непереконливими аргументами. Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 285.... смотреть