КИДКО́М
КИДКО́М, присл. Швидко кидаючись або швидко кидаючи. Єдиний рятунок для них [оточених] в цю мить — кинутись кидком саме вперед (Гончар, Новели, 1954, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 148.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КИДО́К →← КИ́ДАТИСЯ