КВА́ШИЦЯ

КВА́ШИЦЯ, і, ж. Пестл. до ква́ша 1. Наша баба стара Та пішла у млинок, Та набрала крупок, Наробила квашиці (Чуб., V, 1874, 1131). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 133.