КАТАПУЛЬТУВА́ТИСЯ

КАТАПУЛЬТУВА́ТИСЯ, у́юся, у́єшся, недок. і док., ав. Викидатися з літака, космічного корабля за допомогою катапульти. Він катапультується, тобто вистрілює себе з літака разом із сидінням… (Гончар, Тронка, 1963, 22); При спуску з орбіти космонавт може або приземлитися в кабіні, або катапультуватися на малій висоті в кріслі з кабіни й приземлитися окремо від корабля на парашуті (Рад. Укр., 23.Х 1962, 2). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 117.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КАТА́Р →← КАТАПУЛЬТУВА́ТИ

T: 113