КАТАЛЕ́ПТИК
КАТАЛЕ́ПТИК, а, ч. Хворий на каталепсію. Одну хвилину лікар вдивлявся в ці воскові риси каталептиків, потім рвучкими кроками пройшов у другу палату (Мик., II, 1957, 225).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 117.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КАТА́ЛО́Г →← КАТАЛЕПСИ́ЧНИЙ