КАТА́ННЯ

КАТА́ННЯ, я, с. Дія за знач. ката́ти 1, 3 і ката́тися. Додому привозим з катання морозні щоки і гру вогнів в оці (Коцюб., II, 1955, 255); — Вас експлуатують, а ви мовчите! Он у Мотузівці хлопці по двічі крутять [карусель] за одне катання, а ви по чотири… (Чаб., Катюша, 1960, 10). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 117.