КАНИТЕ́ЛЬ

КАНИТЕ́ЛЬ, і, ж. Дуже тонкий, як нитка, витий позолочений або посріблений дріт для гаптування. Золота канитель. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 88.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КАНИТЕ́ЛЬНИЙ →← КАНЕЛЮ́РА

T: 209