КАЛАТА́ТИСЯ

КАЛАТА́ТИСЯ, а́ється, недок. Дуже битися, стукати (про серце); колотитися. Серце в грудях калаталося, аж йому дух запирало (Март., Тв., 1954, 164); Гриць їде на передній підводі. Радісними очима оглядається навколо, серце калатається гомінко, збуджено (Збан., Ліс. красуня, 1955, 122). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 75.