КІСНИЧО́К
КІСНИЧО́К, чка́, ч. Зменш.-пестл. до кісни́к. [Горніг:] Я маю там на возі гарні кіснички, застіжечки, підв’язочки (Л. Укр., IV, 1954, 222); Худорлява Сонька.. вплітала блакитний кісничок у косу (Перв., Материн.. хліб, 1960, 166).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 169.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
КІ́СОНЬКА →← КІСНИ́К