КІЛЬЦЮВА́ТИСЯ

КІЛЬЦЮВА́ТИСЯ, ю́ється, недок., спец. Пас. до кільцюва́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 162.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КІЛЬЧА́СТІСТЬ →← КІЛЬЦЮВА́ТИЙ

T: 100