КІЛЬЦЮВА́ННЯ

КІЛЬЦЮВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. кільцюва́ти. За допомогою кільцювання виявлено факти повернення багатьох видів птахів до своїх старих гнізд (Наука.., 3, 1960, 37); Рано навесні провадять кільцювання стовбурів гусеничним клеєм або мазутом (Шкідн. і хвор.. рослин, 1956, 411). 2. спец. Об’єднання електростанцій у єдину енергосистему. Металокерамічні контакти для високовольтних ліній електропередач допомагають здійснити кільцювання енергосистем Радянського Союзу (Наука.., 2, 1963, 15). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 162.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

КІЛЬЦЮВА́ТИ →← КІЛЬЦЕПОДІ́БНИЙ

T: 112