Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
байра́к — ліс у яру, в долині або яр, порослий лісом, чагарником; опоетизований у народних піснях; асоціюється з козацькою волею, з чумацьким життям. Ой, не шуми, луже, зелений байраче, Не плач, не журися, молодий козаче (пісня); За байраком байрак, А там степ і могила (Т. Шевченко); Де байрак, там і козак (М. Номис); Бідняк — що грак: з долини та в байрак (приказка); Місяць небом сяє, В байраці маленький соловій співає (пісня); Ой, ми [чумаки] будем, будем ночувати в чистім полі, край байраку (пісня). Жайворонок В. В. Знаки української етнокультури: Словник-довідник. — К.: Довіра, 2006.— С. 25.... смотреть