ЗРЯТУВА́ТИ

ЗРЯТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., діал. Врятувати. — Я вірю панському слову, що гайдамаки винищили мій рід,— вів далі поривчасто шляхтич,— але той, що мене зрятував, чи був межи нами, то ще питання (Стар., Облога.., 1961, 27). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 720.