ЗРУЙНО́ВАНІСТЬ

ЗРУЙНО́ВАНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. зруйно́ваний 2. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 717.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗРУЙНО́ВАНИЙ →← ЗРУДІ́ЛИЙ

T: 136