ЗОВ’Я́ЛИТИ
ЗОВ’Я́ЛИТИ див. зів’я́лити.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 677.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗОВ’Я́НУТИ →← ЗОВ’Я́ЛИЙ