БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ
БАГАТОСІМЕ́ЙНИЙ, а, е. Який має багато дітей, велику сім’ю; великосімейний.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 82.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БАГАТОСИ́ЛЬНИЙ →← БАГАТОСІМЕ́ЙНІСТЬ