ЗЛЮТУВА́ТИСЯ1
ЗЛЮТУВА́ТИСЯ1 див. злюто́вуватися.
ЗЛЮТУВА́ТИСЯ2, у́юся, у́єшся, док., розм. Розлютуватися, розсердитися. І цариця злютовалась [злютувалась] І пішла від него [нього] (Рудан., Тв., 1659, 507).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 607.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗЛЮ́ЧЕ →← ЗЛЮТУВА́ТИ