ЗЕМЛЮ́КА

ЗЕМЛЮ́КА, и, ж., розм. Те саме, що земля́ 3. Він показав руки свої в землюці і в крові (Головко, І, 1957, 113). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 557.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗЕМЛЯ́ →← ЗЕМЛИ́ЦЯ

T: 118