ЗЕЛЕНА́

ЗЕЛЕНА́, и́, ж., рідко. Те саме, що зе́лень. Вогкий берег уже проколює тендітна лугова зелена (Стельмах, Хліб.., 1959, 434). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 553.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗЕЛЕНА́ВІСТЬ →← ЗЕЛЕНІ́ЮЧИЙ

T: 141