ЗДИЧА́ВІЛІСТЬ

ЗДИЧА́ВІЛІСТЬ, лості, ж. Стан за знач. здича́вілий 2, 3. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 538.