БАБУЇ́Н
БАБУЇ́Н, а, ч. Мавпа роду павіанів родини собакоголових, поширена в Центральній і Східній Африці. Цікавість завела мавпу в трансформатор на електростанції. Тут вона замкнула проводи високої напруги. Бабуїн загинув (Веч. Київ, 6.I 1968, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 668.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
БАБУВА́ННЯ →← БА́БСЬКИЙ