ЗВЕДЕНЮ́К
ЗВЕДЕНЮ́К, а́, ч., розм. Те саме, що зведеня́. * Образно. І це все вони [піонери]? — гомоніли, працюючи, шахтарі.— І підлогу полагодили? — І рами повставляли? — Ну, й зведенюки! (Мокр., Острів.., 1961, 70).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 463.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗВЕДЕНЯ́ →← ЗВЕ́ДЕННЯ