БА́ЧНИЙ

БА́ЧНИЙ, а, е, діал. Обачний, обережний. Петрій урвав оповідання і пильним, бачним оком став поглядати довкола себе (Фр., V, 1951, 25). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 115.