ЗВІЗДЯНИ́Й
ЗВІЗДЯНИ́Й, а́, е́, діал. Зоряний. Мокрі каменюки.. поблискували до звіздяного, безмісячного неба, мов розтоплене скло (Фр., IV, 1950, 419).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 481.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗВІЙ →← ЗВІЗДОЧО́ЛИЙ