ЗВІ́ДНИЦТВО

ЗВІ́ДНИЦТВО, а, с. Корисливе посередництво між чоловіком і жінкою для налагодження між ними любовних стосунків. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 480.