ЗБАНКРУТІ́ЛИЙ

ЗБАНКРУТІ́ЛИЙ, а, е. Який зазнав банкрутства. Збанкрутілий промисловець Михайлов умудряється залучити до своєї авантюри навіть дуже обережного Пузиря, і це загрожує Глитаєві судом (Іст. укр. літ., І, 1954, 458); Не за горами той час, коли соціалізм в мирному економічному змаганні здобуде повну перемогу над віджилою і збанкрутілою системою капіталізму (Ком. Укр., 8, 1960, 3). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 427.