ЗАЧВА́НИТИСЯ
ЗАЧВА́НИТИСЯ, нюся, нишся, док. Почати чванитися, стати надто гордим; запишатися. Не пройшло й місяця, як у чоловіка повнісінький капшук золота і срібла. Як тут не розприндитись і не зачванитись? (Стор., І, 1957, 53).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 401.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАЧЕКА́ТИ →← ЗАЧВАЛА́ТИ