ЗАЦВІ́ЧЕНИЙ

ЗАЦВІ́ЧЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до зацвіта́ти. Над берегом послався невеликий, густо зацвічений білою ромашкою луг (Коз., Вибр., 1947, 74). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 396.