ЗАЦВІ́РКАТИ

ЗАЦВІ́РКАТИ, аю, аєш і ЗАЦВІРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, док. Почати цвіркати, цвірчати. Біля червонястої кульбаби зацвірчав коник (Трубл., І, 1955, 55). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 395.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАЦВІРКОТІ́ТИ →← ЗАЦВІРІНЬКОТІ́ТИ

T: 119