БА́БИТИ

БА́БИТИ, блю, биш; мн. баблять; недок., розм., заст. Займатися акушерством, приймати дітей під час пологів. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 76.