ЗАТЮ́КАНИЙ

ЗАТЮ́КАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до затю́кати. Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Кач., II, 1958, 326). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 368.