ЗАТА́ЮВАННЯ

ЗАТА́ЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. зата́ювати. Я звик з ваших чистих уст чути саму правду, по що оце затаювання її? (Коб., III, 1956, 85). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 342.