ЗАСМУ́ЧЕНІСТЬ

ЗАСМУ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. засму́чений 2, 3. В його позі були засмученість і безнадія (Хор., Місто.., 1962, 50). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 320.