ЗАПРОТОКОЛЬО́ВАНИЙ

ЗАПРОТОКОЛЬО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до запротоколюва́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 281.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАПРОТОКОЛЮВА́ТИ →← ЗАПРОТЕСТУВА́ТИ

T: 170