ЗАПОВЗА́ННЯ
ЗАПОВЗА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заповза́ти. Хитрими обходами, заповзаннями, взагалі умілим розташуванням сил Чорнобров домігся того, що німці кинулись тікати, залишивши до двадцяти убитих (Трип., Дорога.., 1944, 76).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 268.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАПОВЗА́ТИ →← ЗАПОВІ́ТРЕНИЙ