ЗАПЛІ́ДНЮЮЧИЙ
ЗАПЛІ́ДНЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до заплі́днювати. Чим більше сім’я насичене живчиками, чим жвавіше вони рухаються, тим вища його запліднююча здатність (Наука.., 10, 1958, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 264.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАПЛІ́СКУВАТИ1 →← ЗАПЛІ́ДНЮВАЧ