ЗАПИРІ́ЄНИЙ

ЗАПИРІ́ЄНИЙ, а, е. Зарослий пирієм. На запирієних полях лущення провадять дисковими лущильниками (Техн. культ., 1956, 232). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 254.

Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»

ЗАПИРА́ННЯ1 →← ЗАПИНЯ́ТИСЯ

T: 93