ЗАПЕРЕЗА́ТИСЯ
ЗАПЕРЕЗА́ТИСЯ див. запері́зуватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 250.
Смотреть больше слов в «Словнику української мови в 11 томах»
ЗАПЕРЕ́ЧЕНИЙ →← ЗАПЕРЕЗА́ТИ